Медовий місяць

Оженився стильний Боба, взяв дівульку Жанну.

Через місяць він признався слюсарю Івану:

— Бачу, брате, що женитьба — діло нешутєйне.

Сумніваюсь, що на світі щастя є сімейне.

— Щастя є! — сміється слюсар. — Це я добре знаю.

Я собі сімейне щастя ясно уявляю.

Це таке, як бочка з дьогтем. В неї для приманки

Зверху влито меду трохи, так, не більше банки.

Меду вистачить на місяць, може, на півроку,

А вже далі з чистим дьогтем матимеш мороку.

— Ех, — зітхнув нещасний Боба, — дорогий браточку.

Значить, я не з того боку відкупорив бочку…