Мекка

Я твоя паломниця, славнозвісна Мекко.

Я ввійшла до серця, там знайшла безпеку.

Довго я молилася, з вечора до ранку,

Щоби ти леліяв ревну мусульманку,

Щоб мене голубив, не шукав коханки,

Лиш мені присвячував вечори й світанки…

Нашу першу зустріч пам’ятаю й досі.

Згадкою про неї є пасмо волосся.

Ось і час прощатись. Повернусь нескоро.

Я тебе кохаю чисто і прозоро.

«Місію завершено», - сумно я зітхаю.

Я твоя паломниця. Я тебе кохаю.