Melancholy pt. I

Сідає сонце, розмиває горизонт

Тихенько цвіркуни заводять трелі

На кухні літній позбиралися тарелі

Чекають, щоб їх поскладав архонт

Далекі зорі, одягають плаття

І місяченько в темнім фраці походжає

Сидить під деревом душа німая

Кадає камені в хитке латаття

І пугач, собі гукає з ялини

А я лежу і дивлюся у небо

Шукаю там давно знайоме лімбо

Рубінову сльозу пускаю в щік долини

Метелики охайно, крилами дзвенять

Душа під деревом давно заснула

Такого у житті моїм давно не було

Щоб не хотілось із землі вставать

Лукаві хмари, підкрадаються повільно

І перші краплі ніжно пестять землю

Лисиці-блискавки гризуть радіохвилю

І тане світ немов яке повидло

Зникають обриси, ховаються рослини

А я лежу і дивлюся у небо

Шукаю там до серця рідне лімбо

І глиняну сльозу пускаю в щік долини