Мене вбивала твоя любов,

Мене вбивала твоя любов,

Але у той час вона ж лікувала.

Ти не згадаєш проте я знаю те ,

Що вона мене і окриляла .

Вона дарували ноти надії,

Ноти надії, на счастье, життя.

Але ти розбила мої всі надії,

Об дурну спокусу і гарне життя.

Гарне життя із річками спокуси,

Морями пляшок і жінками без душ.

Ти же обрала дурне то нічтожество,

Я же любив красоту людських душ.

Хоч ти й дурне проте досі кохаю,

Але чи впущу я до сердце свого...

Я без тебя, як бачиш не літаю,

Ти без меня лише льеш дурну кров.

Що з нами буде ,це богу відомо,

Я лиш дивлюся у очі твої .

Знаешь улюблена , моя ти Тоня ,

Більше не бачу я там вогні...