Мені б кудись в епоху Ренесансу

Мені б кудись… в епоху Ренесансу

промчати крізь віки хоча б на день,

десь у Венеції чи давньому Провансі

зачитуватись «Книгою пісень»;

вклонитися картинам Рафаеля –

зображенню Мадонни з немовлям,

прогнати сон піснями менестреля

про лицарів і їх прекрасних дам;

вечірніми алеями Шамбору

під чарівливо-кволий клавесин

в шовковій сукні увійти до двору

із грацією ранньої весни.

Мені б колись в епоху Ренесансу,

отак на день, отак собі, як є.

О мрії-сни… Життя таких-бо шансів

ніколи і нікому не дає.