“Мені твоїх поцілунків”

By Дмитро Павличко

Мені твоїх поцілунків

Вовік не буде доста,

Тож підпливай до мене,

Сирено злотохвоста.

Я маю трохи дивні,

Та все ж чудові клешні,

Вони тебе зігріють,

Як почуття справдешні.

Я – напіврак – це гірко! –

А ти – напіврибина.

Ти плаваєш, як сонце,

Чи, як зоря глибинна.

Ах, твої пишні перса,

Соски, неначе вишні,

І плавники, мов крила,

І порухи розкішні.

Я тут, на дні, я близько,

Прибитий глибиною,

Змахни хвостом, дай руку,

Побудь хоч мить зі мною!

***