Мені здається, світ зійшов з ума,

Мені здається, світ зійшов з ума,

Злетів з катушок, чи зірвався в прірву.

На нас летить ударів тьма.

Мій Боже, ми пройдем цей вишкіл?

Куди сховатись нам усім,

Коли спадає небо і летять ракети?

Ми мрієм вистояти всі:

І ЗСУ, і волонтери, і вагітні жертви...

Мій Боже, ми благаємо Тебе

Устань, візьми Свій гнів і зброю!

Ти чуєш, як з землі до неба кличе кров

Про тисячі невинні смерті.

Ісусе, Ти за нас усіх терпів

Побої, глузування, біль розп’яття.

А разом з тим, Ти всіх нас відкупив,

Розрушив повністю тенета смерті.

Тепер вона вривається до нас.

Ґвалтує, все руйнує, губить!

Так страшно бачити цю злобу без прикрас,

В агонії кати танцюють...

Та я не вірю в силу цих гранат,

В скрежет металу, артилерійську канонаду.

Хоч тисячі снарядів випустіть на нас -

Наше спасіння не відняти!

І хтось кивне на мене з-під чола:

«Скажи це мамі, що ховає сина!»

Безмежний біль, крик серця й плач

Це відповідь моя на зла зусилля.

Я не знайду розради слів

Для всіх жінок, що зараз у полоні,

Для тих, хто від ворога тікати біг,

Але отримав кулю в скроні...

Не маю слів. Не маю виправдань.

Нема нічого, що може змити цю гидоту!

Але наш Бог пролив всю Свою кров і стільки поту,

Щоб кожен з нас у вічності з Ним жив.

І це єдине світло, єдина блага вість і радість,

Одна надія, яка в мене є...

Складаєм Богу всі наші страждання,

А Він їх на Голготу вже несе...

17.03.2022