Мережана ковдра землі

By Неоніла Гуменюк

Written 2021-12-28

Зимовий день хлюпнув в обличчя сонцем,

Промінчики на волю відпустив.

Вони, мов зайчики стрибали по віконцях,

Запрошували до казкових див.

Сніжиночки. мов зіроньки маленькі

Ковдру мережили матусеньці-землі

Таку легку пухнасту та біленьку,

Що простяглась далеко по ріллі.

Срібна ота мережка-вишиванка

Засяяла, мов зоряний вінок,

Ковдру вітрець підбити намагався,

Щоби земля не змерзла у мороз.

2020 р.