Метелик

Визира Божа Матір з під снігу,

Мов метелик крізь клітку скляну,

Мовби фору дає печенігу,

Мовби хустку дарує лляну,

Як покрову від інших незрячих

У краю безупинного зла,

Щоб зі споду на рай всі терплячі

Роздивлялись з притулку тепла.

Ти не бійся – то звичай буденний ,

То звичайний над Світом покров,

Щоби в ніч ти до пекла не вскочив,

Доки б’ється метелик у скло…