Ми

Чую кроки. Важкі

чую кроки. Тяжкі

чую стони. Он там

чую стони. Не нам

ці зітхання. Любіть

своє, ви його створили

й воно належить вам

чи нам

спокутувати гріх?

Це наш сміх.

Чуєте наші кроки

кроки молодих ніг?

Ми шукаємо собі місця

прудконогі олені

і повинні знайти його

там, звідки стони,

де безкровна смерть —

ми, ми — молоді авіатори

майбутнього.

8. XII. 1913. Київ