“Ми цілувались на морозі”

Ми цілувались на морозі

У різдвяну блакитну ніч.

До сіна в польовому стозі

Ішла сарна з гірських узбіч.

Ішла високонога, чала,

Із карим поглядом сарна.

Та нас вона не помічала,

А, може, бачила, хтозна.

Я цілував тебе, неначе

Оту лякливу звірину,

Я в ній єство моє хлоп’яче

Втопив, як стому в глибі сну.

Я не забуду тої ночі,

Того морозного Різдва,

Коли мені дивилась в очі

Твоя сестричка лісова.

***