Ми говоримо про різні з тобою речі

Ми говоримо про різні з тобою речі:

про зустрічі, музику, — особливо про музику.

Про те, що тобі подобається, а мені необхідне,

про течії красивих мелодій без звучання голосу, —

особливо без голосу.

Мавпуючи час ти його супроводжуєш часом.

Слідкуєш, як скручують нитку в клубок, щоб не сплутати

і не додати до нього початок майбутнього

з’єднавши з минулим занадто тісною спокутою.

Трагедія в тому, що ти відкриваєш двері

з такою безпечною легкістю, сміхом, радістю

неначе шукаєш у новому гріх життєствердності

з одного лабіринту до іншого перебігаючи.

Прокляття у тому, що я сотворив мінотавра, міф,

а ти намагаєшся вбити, скрутивши нитку,

і тільки для того щоб інший, чим швидше зміг, завтра,

для тебе відправити блискучу, нову відкритку.

Ми говоримо про різні з тобою речі.

Як і ти так і я помиляємось, зрештою, в крайностях

віри. Я шукаю у темряві двері для нашої втечі, —

Ти вогонь сірника, для нашої, спільної радості...

у потертій кишені старого, як світ піджака.

25.09.2020