"ми і далі про осінь?..."

ми і далі про осінь?

про те як осінні вітри

упирями присмоктуються до шиї

як просвердлюють між лопатками

чорні ходи до серця

як виють один на одного

за наслідне право першої бурі

а поки виють —

вже деякі із дерев

наче підпільники

тримаються під землею

теплим міцним корінням

ми і далі про осінь?

чи про осінь помовчмо й тоді

від неї незабаром лишиться

тільки мокра пляма

а в сухому залишку

ще один рубець

на асфальті

на корі

на голосовій зв’язці

пернатого погорільця

який випускає сльозу

просто на льоту

і та одразу потрапляє в хроніки

не інакше як Lacrima migrantis

або по-нашому

сльоза перелітна

11.09.21