МИ І ПОЧУТТЯ

By Королева Гір Клавдія Дмитрів

МИ І ПОЧУТТЯ

Written 2022-02-04

             НЕВЖЕ?


Невже в обійми хочеш бра́ти,

Красиве тіло цілувати,

І пестити безперестанку

Щораз від вечора до ранку?


Невже чекаєш часу-миті,

Де почуття, як в оксамиті,

Кудись в безодню поринають,

У хвилі ніжності пірнають?


Невже насправді закохався

І в цьо́му сам собі́ зізнався?

Чи потонув в п’янкім дурмані,

Як сонце в вранішнім тумані?


Невже в житті ось так буває,

Що ми й не знаєм, що чекає?

Чи талісман ти взяв у ру́ки,

Щоб міг кохать, не знав розлуки?


Невже усе переплело́ся?

Чому́ й звідкіль воно взяло́ся?

Чи ти відчув щось таємниче

І це тебе до мене кличе?


Невже щось йокнуло, торкнулось,

І щось в душі́ перевернулось?

Чи серце щось тобі сказало?

Чи щось думками керувало?


03.02.2022 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022


🥰🌿🌹🥰🌿🌹🥰🌿🌹🥰🌿🌹🥰🌿🌹🥰


                   ***

По-різному в житті буває

І ми не знаєм,що чекає.

Одні в п'янкім тонуть дурмані

І потім ходять,як в тумані.


Інші в безодню поринають

І без кінця в ній щось шукають,

І все чекають тої миті,

Де почуття,як в оксамиті.


В житті по-різному буває

І кожен різне відчуває,

Та коли йокнуло,торкнулось

То все в душі перевернулось.


І як насправді закохались

Й самі собі в цьому признались.

То виникне те таємниче,

Яке обох в обійми кличе.


03.02.2022 р.


©Стефанія Терпеливець,2022


🥰🌹🌿🥰🌹🌿🥰🌹🌿🥰🌹🌿🥰🌹🌿🥰


ЧОМУ І ДЕ ВОНО ВЗЯЛО́СЬ?


Бува по-різному в житті,

Бувають миті золоті́,

Що подих навіть аж тамують,

І нами почуття керують.


Чому́ і де воно взяло́сь?

В душі́ само́ яко́сь сплело́сь?

Дурман п’янкий і насолода,

Неначе долі нагорода.


Та це не марення й не сон,

Це почуття взяло́ в полон,

І з нього вирватись не хочеш,

Слова кохання все шепочеш.


Про що думки твої́ тепер?

Що в пам’яті живе? Що стер?

Коханням серце запалало…

Невже мене воно чекало?


Чи хочеш ніжність дарувать

І пристрасть всю відчуть, пізнать?

Чи серце птахою тріпоче

Й мене в обі́йми взяти хоче?


Скажи мені у чо́му річ,

Невже торкнутись хочеш пліч?

Про що думки́? Про що ти мрієш?

В очах – вогонь, ти пломенієш.


Скажи мені, я хочу знать

Чом почуття не став ховать?..

Нічо́го з ними ти вдієш –

І це чудово розумієш.


03.02.2022 р.


©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2022

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2022

Свідоцтво про публікацію№122020404321