N/N

Ми народившись, сумуєм і радієм,

Немов картину, пишемо життя.

І здійснюючи те, про що так свято мрієм,

Ми поринаєм мовчки в небуття.

Хто б ти не був, ти завжди дякуй Богу,

За кожну мить, за радість і печаль.

І подарує добру він дорогу,

І помирати буде вже не жаль.

А смерть прийми, як Господа дарунок,

Як знак того, що ти життя прожив,

І закінчив писати той малюнок,

Яким найбільше, в світі дорожив.