Ми розходимось, і кожен робить двадцять кроків

Ми розходимось, і кожен робить двадцять кроків

Розвертаємось, стаю фронтально, боком ти

Ти красива, ти підносиш руку і без жалю

Відправляєш мене дАлеко під три чорти

Дивний обрій, дивні фарби, так красиво..

Наче вихор, чую з мене лине кров

Біль суцільний, і це вже останні сили

Ти підходиш, і я чую постріл знов

Зразу легше, вже повністю виходжу з тіла

Я підводжусь, і дИвлюся в твоє лице

Ти красива, ти тільки набираєш сили

Ти знімаєш, і кИдаєш моє кільце

Зразу вихор закручує усе навколо

Завиває, і наче сміх і хтось співа

Сильний скрегіт, в небі крутиться червоне коло

Ти забула, і думаю що ти була права

Прокидаюсь, пригадую себе любити

Посміхаюсь, напевно вже і не згадать

Я щасливий, перестав назад просити

Я лишив, й прошУ не повертать



Мертвий Мисливець
07.09.2025