“Ми сиділи за пляшкою шампанського”

Ми сиділи за пляшкою шампанського

в тихенькому прокуреному кафе.

I вона відчувала себе царицею,

Афродитою, що проминувши рибалок

(за столиками забивали козла),

алкоголіків, невтомних шукачів

великих жіночих бюстів,

щойно зайшла в таверну,

де тінь, і вино, і прихисток.

А коли ми вийшли

на знелюднілий вечірній берег

і я, не ждучи нагоди,

спробував її взяти,

хвиля відбігла, наче сторожовий пес,

якого чекає попереду

чорна робота.