ми так легко закохувались у його персонажів

ми так легко закохувались у його персонажів

що вони завжди здавалися нам живими

їхні думки і слова були аж надто схожі на наші

їхні сюжети витворювали якийсь невідтворний вимір

якби хтось з нас захотів перелічити улюблені фрази

то довелося б передруковувати повністю його тексти

ніхто не знав де він навчився складати слова як пазли

так що жодне не було зайвим і всі надходили за адресою

казали що він живе сам не має домашнього телефону

тож ми писали йому листи не проставляючи дати

запитували де зараз ті у реальності кого ми були переконані

йому вистачало такту не відповідати