Ми, українці, з мамою на Ви

Ми, українці, з мамою на Ви.

Господар - батько.

Мама - господиня.

Світлішої немає голови:

І домогосподарка, і княгиня!

Царі і королі, князі і хани

В дружини брали наших залюбки,

Бо не було чарівніших коханок,

Дружин, мудріших за чоловіків!

О скільки є замріяних красунь,

Чорнявих, білолицих, карооких!

Поети ще не раз Вас піднесуть

І в юності, і навіть в зрілі роки!

Ми тягнемось до вас, мов до зірок,

Присвячуємо вам пісні і вірші.

Ніде так не обожнюють жінок!

Тому-то ви у нас найкрасивіші!