ми вимерли

ми вимерли

і байдуже усім

ми вимерли

і виїли свій безум

то пліснява звисає з наших вій

і губ замерзлих

на шкірі біла темрява

повір

під шкірою

хтось цідить кров за безцінь

сам у собі – і жертва ти і звір

у вічній черзі

то дай нам днесь

нарівно розділи

то дай нам сил

не випасти із тіла

павучий голод зачина турнір

як ми й хотіли

і байдуже

з щитом чи на щиті

однаково

не втриматись на тверді

сто шахівниць під нами прогнили

бо тьма – в осерді