МИ З УКРАЇНИ

Ми з України, друзі, всі,

Вона буяла у красі,

Та ворог неньку став палить,

Вона і нас усіх болить.

Болить душа́ за рідний край,

Тепер із мін у нас врожай,

Лежить ворожий всюди град,

За ним рясніє тілопад.

Вкраїна-ненька – рідний дім,

Війна провадиться у нім,

А ми хотіли в мирі жить,

Та взявся ворог нас звільнить.

У шмаття серце розрива́,

Разючі чуємо слова́,

Ракети з свистом всі летять,

А ми не хочем помирать.

Пала Вкраїна у вогні,

В жорстокій цій страшній війні,

А ми хотіли процвітать,

Вкраїну всю розбудувать.

Нато́мість гине неньки люд,

Від звірства й рук з руsні приблу́д,

На землю ллється всюди кров,

Відко́ли не́люд цей зайшов.

Ми з України, друзі, всі,

Живемо в горі і страсі́,

І Бога взя́лися моли́ть

За те, що нас усіх болить.

28.07.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 954850

#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм

#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів