“Ми завжди потрібні й своєчасні”

Ми завжди потрібні й своєчасні

бо життєвий хитросплет подій

навіть у жахливості прекрасний

і солодкий в гіркоті своїй

Ось котаючи слова по роту

я вчуваю цього світу суть —

притаманний плоду присмак поту

як вітри дерева не перуть

Притаманно нам біля дороги

у садів тих втиснувшися тінь

раптом прокидатися мов спогад

про причетність дня до сновидінь

Зникне біль як у землі коріння

ніч пірне до вечора у вир

треться об лице моє промінням

сонечко немов ласкавий звір

І як завжди вранці поряд з нами

моторош і радощі життя

адже кожен з нас лиш місце зламу

часу на минуле й майбуття.