Ми жадаємо свободи

Здійнявся дуже сильний вітер,

Аж сльози стали на очах.

Розірвав пелюстки квітів

І поразкинув по світах .

Закрили небо темні хмари

І пали вніц чорним дощем.

Тоді повстали лихі мари

Та поврасталися плющем.

Зима безжалісно колола.

Мороз зашарився в серця.

Земля беззахисна і гола

Жадала захисту Отця.

Та потекли полями води,

Міста і села градом било.

А ми жадаємо свободи!

І трохи сонця, що важливо