Мій Бог, не дай мені зомліти

Мій Бог, не дай мені зомліти

Від туги, суму та журби.

Я слабну ніде правди діти

Від ворожнечі та ганьби.

З ганьби що сил нема на спротив,

Що не чекаю кращих днів,

Що розумом як завжди проти

Але ковтаю мовчки гнів.

Вже сил нема протистояти

Паскудству й підлості людським,

Які бажають підім'яти

Й розчавити буттям мирським.

Мов гордий лев боровся й бився

І перемогу наближав,

Та час пройшов і я втомився,

Спочинку в тиші забажав.

Мав спокій би якби не люди,

Жорстокі й гірші за звірів,

Від лицемірства та облуди

Яких я геть отетерів.

Я боронив шість років волю

І час і сили - все віддав.

Гірку й тяжку отримав долю,

Зірки напевно розгойдав.

Нехай я воїн і диванний,

В окопах справжніх не бував,

Мій бій щоденний бездоганний

Багато ворогів здолав.

Тепер у сумі ледь не плачу,

Я захищав навіщо їх.

Лише суцільну заздрість бачу,

Вони не варті жертв моїх.

На жаль ці люди - українці,

На жаль - оточують кругом,

Та краще вороги-чужинці

Ніж підлість під своїм хрестом.

Мій Бог, дай сили пережити

Всю ницість від співгромадян,

Життя і світ не розлюбити,

Й не зневажати цих краян ...

20.02.2021