Мій цех

By Богдан-Ігор Антонич

В мойому цеху теслів і митців

п’янливі таємниці, зваби і омани.

Перо і пензель, тремтячи в руці,

проколюють думок метелики весняні.

Співна сокира й гостре долото

формують глину слів і дерево музики.

Цей світ — хмільної пісні полотно,

митцеві замалий — для теслі завеликий.

20 січня 1935