Мій дім — Молдова

Я не лечу в Китай.

Мене кличе інше небо —

де пахне вином і землею,

де м’яко співають старі двори,

і вітри — не чужі.

Там, де світ не кричить,

а шепоче: «Залишайся».

Де серце вчиться бути вдячним,

а не сильним до болю.

Я йду не за долею,

а за собою — справжньою.

Не в горах чужих,

а на вулицях,

де мене впізнає повітря.

Мій грудень — у Молдові.

Тихий.

Живий.

Мій.