Мій однолюб

Я не з тих, хто голосно кохає,

Не з тих, хто сипле почуття словами.

У мене серце тихо обирає,

І не міняє вибір між роками.

Я не люблю красивих обіцянок,

І «назавжди» на вітер не кажу.

Якщо іду до когось крізь світанок —

То вже іду. І поруч залишусь.

Я не про сцени, ревнощі і драми,

Не про образи й бурі на душі.

Мені важливі тиша між словами

І тепло, що живе у простоті.

Я теж однолюб. Спокійний і мовчазний.

Без гучних клятв і зайвих висоти.

Якщо людина стала мені близька —

То вже надовго. Може, назавжди.

Я не тримаю, не прошу, не змушую,

Не будую почуття на страху.

Мені достатньо знати: ми — по-справжньому.

Без зайвих слів. Але в одному дусі.

Якщо ти теж із тих, хто обирає серцем,

Хто не розкидає почуття на мить —

То знай: моє тепло не для всіх відкривається.

Але якщо відкрилось — буде жить.