Мій тату, я тебе не знаю

Мій тату, я тебе не знаю,

А як же хочеться мені

Забрать тебе із того Раю

І оселити на землі!

До тебе сісти на коліна

І говорити про усе:

Яка любов бува незмінна,

Коли у грудях не пече,

Як сонце сходить на світанку

І як роса в траві блищить.

А ти подуй на мою ранку.

Отак. Спасибі. Не болить.

Я стільки хочу розказати!

А іще більше – запитать…

Якщо ти чуєш мене, тату,

Допоможи на ноги стать!