Мимохідь

Серед світу дотичного надлишку зла -

Мимохідь -має значення майже сакральне,

У півслові акценту людських узагальнень,

Де ординці потай визирають з-за скла,

Додаючи до мотанок вуду блакить,

В переходах підземних поточного часу,

Де сурма надихає блукати до сказу

У полоні життя доки те не згорить!

Та й тоді , вже на згарищах власних чеснот

Попри те що зла пика застигла в судомі,

Най тобі подарують місцину в альбомі

Між вуглин ,що лиша’ться від дивних істот,

Щоб на тлі догораючих темних небес,

У останнього ангела з Неба навпроти,

Між слідів від копит золотої кінноти

Ти нарешті відчув як приходить прогрес…