Минуле мені не указ як жити

Минуле мені не указ як жити —

Воно лише тінь за спиною й слід.

Я не зобов’язана в ньому сидіти

І звіряти кроки з чужих орбіт.

Не лізьте в мій вибір, у мій маршрут,

Я курс тримаю — без ваших карт.

Ваші “треба” давно не працюють,

Тут новий відділ. Інший стандарт.

Я пам’ятаю, але не служу

Ні болю, ні страху, ні давнім словам.

Минуле — архів. Я його поважу,

Та жити тепер — це мій власний план.