МИНУЛО ДОВГИХ ВІСІМ ЛІТ

Минуло довгих вісім літ,

Як полягла НЕБЕСНА СОТНЯ,

Покрив майдан вкраїнський цвіт.

Була́ та мить неповоро́тна.

Чи щось змінилося у нас?

Чи ми в житті відчули зміни?

Страшна доба, важкий в нас час,

Літають кулі, рвуться міни.

Були́ пекельними ті дні

У чотирна́дцятому році,

Майдан в диму́ і у вогні́,

Лила́ся кров на кожнім кроці.

У вічність СОТНЯ відійшла,

НЕБЕСНОЮ її назвали,

Вона під кулі з дому йшла,

Життя герої там відда́ли.

Ті дні у пам’яті живуть,

Це неможливо нам забути,

І рани ті не заживуть.

Чому́ біда та мала бути?

Хотіли краще жити ми

І йшли майбутнє відстоя́ти,

На захист стали там грудьми́,

І довело́сь життя віддати.

Тоді поліг наш перший цвіт,

Ряснів майдан в ті дні тілами,

Минуло довгих вісім літ -

НЕБЕСНА СОТНЯ в серці з нами.

20.02.2022 р.

© Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 946603

#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність

#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів