Минулося

By Христина Сможаник

Та, як бачиш, момент розтавання

Настає у новий для нас час.

Ти що … плачеш? Відчуваєш моє горювання?

Хах, я сильна, потерплю. І не буде вже – нас.

Не бажаю більше страждати,

Натерпілась тебе більш життя

Ненавижу, не збираюсь тебе я кохати,

Лиш відчую легке забуття.

Пройшло лише місяців пару,

На щоках моїх ні сльозинки

Я не стану похожа на хмару

І не зроню з очей, ні краплинки.

Ти знаєш? Без тебе на сонце похожа,

Зігріваю теплом і любов всім дарю,

Як весняна я днина погожа,

Ще й пламенем, синім горю.