"місцеві на світанні..."

місцеві на світанні

скликають усю родину —

сонце ж бо прорізається крізь обрій

мов перший молочний зуб

готуючись до трьохочкових кидків

світлом в зіниці

місцеві всеньке літо

тренують пучки пальців

квітки обманювати

метеликовими доторками

щоб згодом навчитися витягати

золоті скалки проміння

з вологих очей осені

не лишаючи жодних відбитків

місцевим за сніданком

віддзеркалення сонця

всміхається з начищених

люстерок тарілок

і їхні обличчя такі просвітлені

що може почати ввижатися

як вони їдять його голіруч

обпікають руки і рот але їдять

відкушуючи мацаки променів

видушуючи сік ізсередини —

на світанні —

коли дозріває ще одна днина

мов зашаріла щока персика

що прочуває наближення

своїх перших і останніх губ

22.05.21