Mise’rables III

Лелеки не виносять холодів,

Гієна зелені пустелі сну не рада,

Де пташенята дивні винограду

Бажають полину тривиміру вогнів -

Такий юрби кругом хиткий союз,

Таких годин стоїть пісочний шерех,

Нам сіль небес, додаючи у жереб,

Блищить на сонці Сходу злий хунхуз.

Риплять дошки, як губи вістові,

Круки голодні купчаться за рогом,

Під брамою за батьківським порогом

Панич кручений в’ється в самоті…

Шухляди у хатах, гербарій в ступі ,тин,

Очей брунатих - осені ознака! -

Що вам потрібно знову на почин?

Плакучі верби? Радість переляку?

На дні у кожного у темряві річки,

Утоми сну в наближені судоми,

Блукають нероспізнаного гноми,

Харибди і сильфіди, і свічки.

Їх кров густа тече як темний віск,

І гострі кігті ,оповиті смутком,

Над горами непевного здобутку

Чатують на прихід небесних військ.

***

Радійте-но усі грозою скуті

Під регіт нездійснених вогкий мрій -

Час подає усім масну таріль,

Коли буває сам в раптовій скруті!

Аби не потерпати від життя,

Женіть медуз подалі від обійстя

Закономірному не вірте- вірте в листя,

Ранкову каву, хміль передчуття…

p/s

https://www.youtube.com/watch?v=zHamgwlQ1yo&list=RDQMK1NaOcCTfsg&index=32