Мистецтво балансу

Ми чіплялися за абстракції...

В ефемерності незбагненного,

Зависали в духовній прострації...

Наковталися світла "забвєнного"...-

Доторкнулись до чистої святості...

У невпинних фракталах Єдиного...

Та вхідної не тямили вартості

До дворцю таємниць негостинного

О, підлунні затьмаренні розуми,

Усвідомленність плутали з мудрістю,

А гібридність із мЕтамарфозмами,

Автентичність...із самобутністю....

Хизувались своєю "духовністю",

Наче обрана каста Всевишнього,

Вихвалялися псевдо-жертовністю,

Відрікаючися від колишнього.

Та я вдОсита з'їла арт-хауза,

Вік Христовий переступаючи,

Витягаю себе, як Мюнхаузен,

Тягар досвіду...обнуляючи,

Перетну океан трансформаціїї,

Стану міцно на матінці-МАкоші,

ВкоренЮ нетутешні вібраціїї,

Назбираю дарів її пахощі...

.......

І ось так ми шукаєм призначення,

....Як земляни у невагомості,

Відзнаходим новІ кути бачення...

В лабіринтах своєї свідомості...

Ми літаєм в іллюзіях марива,

Чи загострюєм лезо реальності,

То як крига ми, то...як зарево

Та обИдва шляхи - то є крайності

А мистецтво балансу - це золото,

...Щє несбувшогося алхіміка,

Що себе викарбовує молотом,

Знявши маски й оманливу міміку...

Це найважчі завдання для втілення -

Відпустити від сЕбе залежності,

Стати цілим до сАмого зцілення,

Врівноважуючи протилежності...

майже весна ' 2022