Місто Почуття

У моїй душі є місто, Почуттям назвала.

Довіряла я знайомій, а тебе кохала.

Але нічка, ніби ковдра, місто все накрила.

І дала вона вам щастя, а мене убила.

І дала вона вам радість, місто я прокляла.

Довіряла я знайомій, а тебе кохала.

– Та хіба містечко винне?! – хтось мене осудить.

У моїй душі неспокій, що від сну розбудить.

Тротуаром цього міста стільки літ блукала.

Я любила кляте місто і тебе кохала.

Тротуаром свого міста довго так блудила.

Я любила підле місто, що мене згубило.

Правда, зовсім це не місто. Вулиця убога,

Від якої у майбутнє поведе дорога.

Та тепер у мене досвід, з ним простіше жити.

Якщо вмієш закохатись, вмій і розлюбити.