Місто Славне Дніпро (вірш присвята)

Ти давно не нове,

наче вчора з’явився на мапі,

Місто славне Дніпро -

ти багатий своїми літами.

Кличеш сурмами захищати

землю нащадкам й звитяги.

Ти сумуєш також.

Ти - мудрець між містами!

Бо артерії рік твого серця до болю чіпали

І зі струмків, що загадками людству

завжди слугували.

Ти страждав за народ,

вибухаючи також повстанням:

від північних степів

до азовського вільного краю.

На коліна ти падав

у храмах тільки до Бога,

Не давав ворогам перемир’я й спокою.

Ось і знову на варті, чатуєш й готовий до бою

зі споконвічно-голодною злою Ордою!..

Місто Дніпро – по-новому хре́щення приймаєш,

Як не звався вже ти, але славу свою не втрачаєш!

Головне, що ти є і лишайся проукраїнським,

Місто Вільних – Дніпро

Ти навіки є вічним!

Забуття не судилось тобі, –

бо запеклий.

Ти палав у вогні,

Подолав лихо й пекло.

Ворогам – не даруєш пощади,

Щедро сиплеш у відповідь свої снаряди…

Загубився той день у віках,

коли ти спопелявся.

Головне, що ти є

місто Славних – Дніпро,

Світ Тебе зачекався

У яскравих вогнях!