Місто (“Вдихаю я тонку отруту”)

Вдихаю я тонку отруту

Садів гамірливо-бензинних.

Люблю розпачливість забуту

Незнайомої Зіни,

ажурний капелюх незнайомої Зіни.

З шостого поверху дивлюсь на стіни —

В надвечірній час, коли дими мережчаті.

Люблю міста мініатюрні сонатини,

Без свідків за орхідеями стежачи.

***