Місяць

Місяць звісив промені на плечі

Казкою чарує дивно зір

Наче в душу зазира, до речі

Тихе мерехтіння – шепіт мрій

Ніжить сяйвом шкіру загадково

Щемно таємниці береже

Стелить світлом стежку неозоро

Доки зранку сонце не зійде́..

Повня блисне маревом на плечі

Простели́ть блаженним думам шлях

Й я пірнаю в за́думку на вечір –

Місяцю зізнатись в почуттях..