Мить (75)

By Максим Марков

Written 2024-05-30

В будь-яку мить це може закінчитись,

через невдале влучення арти.

І чисте небо більше не побачать,

кілька сердець, розірвані шматки.


Кілька життів змушені зупинитись,

піти із існування, мов порти.

І люди всі, цього їм не пробачать,

води і ліків роблячи ковтки.


Знищені мрії, взірвані невинні,

розтрощене на шмаття їх життя.

Їх почуття, що не були розкриті,

поховані в завали небуття.


Поки є час, потрібно щось робити,

не полишати слів у недрах скла.

Всі почуття повинні породити,

якийсь сюжет, щоб доля не втекла..