Мить (“Не відокремитись, а злитись”)

Не відокремитись, а злитись,

не відступитись, а прийти

до того дня, до тої миті,

коли ти — я, а я — це ти.

А нам на двох і крихти стане,

і лиха стане нам на двох,

якщо в тобі — та моя рана

болітиме, не дай нам бог!

Якщо в мені твоя розпука

та білий світ перечорнить

і горе заламає руки, —

я знатиму, що це — та мить!

***