Мітинг на Червоній площі

 МІТИНГ НА ЧЕРВОНІЙ ПЛОЩІ

У Москві, на площі – люди мітингують,

Рідко, правда, але тихо щось убік кричать!

Ні, не бешкетують, а владу критикують,

Обережно так, неначе – дітей у школі вчать!

Кричать: – «Навального – безпідставно вбили»

І просять Путіна, щоб він у цьому розібрався!

Просять, щоб Росію – чекісти не ганьбили,

Кричать: – терпець у нас – ще не увірвався!

А мітингуючих облогою – менти вже оточили,

Дебелі пси-негідники у поліцайській формі!

Вони своїх співгромадян жити не раз вчили,

Для них дубасити людей – це настанова в нормі!

Для цього у поганців – все завжди готово,

Кийки, щити, шоломи і бронежилети!

І готовність вбити за голосне слово,

Є у гадів газ убивчий, на боках багнети!

А яскрава дама в мітингу – обережність втратила,

І заверещала, що Навальний був її камратом!

То ж відразу у кільце негідників потрапила,

Бо не знала, що поліції – сатана є братом!

Шестеро біднягу кругом так затиснули,

Що повітря не вдихнути, а ні оком кліпнути!

І до автозаку – нещасну враз відтиснули,

Не змогла вже від катів із поля зору зникнути!

Мітингарка враз метнулась виродків подряпати,

Тож один із супостатів – кулаком її під дих!

Вона впала на бруківку, почала гірко плакати,

А її вже б’ють по ребрах, наче вершники гнідих!

Крик над площею до неба, на бруківці кров,

Автотюрми вже заповнені до самого даху!

Вже вантажать насипом навіть без оков,

А хто Путіна сварить – вже везуть на плаху!

Ну, а Путін – що ж це мерзотне стерво Путін?

Він вже розібрався з люблячим його народом?

Таким як яскрава дама – в їжу він підсипав ртуті,

А хто Богом його бачить – знищить трохи згодом!

13 березня 2024 року