миттєвосте...

миттєвосте —

за яку вислизає тепло

з-під знятої шапочки жолудя —

розщепися заячою губою

сядем на краєчку твоєї розколини

звісим ноги пошарпаєм потічок

який годі назвати

не набравши в рота води

не затримавши якнайдовше дихання —

як тоді коли намагалися

задмухати нетлю

на яку позліталися ліхтарі —

і як врешті вимовим його ось так —

проти течії мови —

куди потому метнеться луна

не керована більше фізикою?

котрий розхитає камінь?

з яким милосердям

розхлюпає тут усе?

08.11.23