Між нами

By Ірина Юрко

Між нами триста миль твого цілунку,

Між нами купа недосяжних слів,

Між нами фантик з того подарунку,

Що вкрав з десяток солоденьких днів.

Між нами зорі, тихе нічне небо,

І сотні, ні мільйони тих хвилин,

Які питають: «Ну, чого вам треба,

Ви ж одинокі, мов в садочку тин».

Між нами несказанні кілометри

І не дочитані до дірочок листи,

Між нами день, що має скоро вмерти,

Й мільйони подихів з собою принести.

Між нами сніг, розбещена сніжинка,

Що має завтра завершити вальс,

Між нами та малесенька краплинка,

Яка рахує цей самотній час.

Між нами місто і село кохане,

Ряди будинків і стареньких хат,

Між нами те, чого уже немає,

Бо більше не дають на серце лат.

Між нами людоньки знайомі і чужі,

Між нами подих, що дарує вітерець,

Між нами недописані вірші,

Які навіює в вісні німий митець.

Між нами дощ, його дитя – веселка,

Між нами безкінечна маячня,

Яка штрикає, ніби та виделка,

І опирається, немов тупе теля.

Між нами дим, невидимих перлинок,

Між нами літо, осінь і весна,

Між нами паростки із золотих зернинок,

Між нами що? Фанера і стіна.

автор:

Ірина Ярко