Моє кохання

Я завтра з нею знову побачуся

Завтра побачуся

Не багну більше ні думок ні настроїв

З нею коханкою з нею сестрою

Завтра побачуся

Учора було якесь дивне побачення

Дивне розстання

Знов не скінчив знову є щось не зазначене

Мов не кохання

Але ж кохаю я — так

Чому б ходив замислений

і смутно затривожений?

Останні дні знесилений я цілком

знеможений

Певний знак

Семенко скаржиться на ніч і зорі-іскорки

Семенко стоскнений Семенко затривожений

Її душа в очах і в рухах слів

спів вдумливо спогрожений

З повітрям п’ю її — її знайти не міг роки

Я з нею завтра побачуся завтра побачуся

Знову побачуся

Не хочу інших слів думок чекань настроїв

З нею коханкою з нею сестрою

Завтра побачуся.

8. IX. 1916. Владивосток