Молдова — рідний дім

У сонячній Молдові, де виноград і сад,

Моє життя цвіте, мов весняний парад.

Тут сонце тепле гріє, і люди гомінкі,

А дні летять, мов птахи, легкі та швидкі.

Я в цьому краї мрій щодня зустрічаю світанок,

І кожен день дарує натхнення і достаток.

Неначе *Буковина*, душа моя співа,

Бо щастя — це сьогодні, а не лиш слова.

Я знаю: майбуття — світле, як небо після грози,

Де зникнуть всі тривоги, усі сумні сльози.

Свій шлях я будую впевнено, з любов'ю і теплом,

Зростаю, мов колосок, під лагідним крилом.

А щоб життя було солодким, яскравим, мов зоря,

Я балую себе! Сьогодні і щодня!

Нова сукня, чи прикраса, чи подорож нова —

Бо я ціную себе, і моя радість жива!

Молдова — мій дім, мій затишок і мій рай,

І щастя я плекаю, немов той урожай.

Я вдячна за усе: за день, за ніч, за мить,

Моє прекрасне майбутнє вже тут, воно летить!