МОЛЮ Й НАДІЇ НЕ ВТРАЧАЮ

Тримаю вервичку в руках

Й молю́ моли́тви без упину…

Чому́ війна, неначе птах,

До нас все далі й далі лине?

Благаю Бога, щоб поміг

Війну з ординцями спинити,

Щоб щезли орки, наче сніг,

І в МИРІ ми зостались жити.

Лягаю й вервичку молю́,

Встаю і знов беру́ у ру́ки,

Пішли із ворогом на прю…

На нас летять, неначе круки.

Аби Всевишній відвернув

Від нас убивців-сатанистів,

В опіку всіх нас огорнув,

Закрив щитом від терористів.

Аби не гинув неньки цвіт,

Щоб не росли війни́ могили,

Аби пропав й ворожий слід

Й жалобні дзвони не дзвонили.

Тримаю вервичку в руках,

В зернятка віру я вплітаю,

Аби війни́ скінчився жах,

Молю́ й надії не втрачаю.

29.03.2023 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2023

ID: 978602