Момент

Кілька маленьких вражень

проводив на вокзал сестру

був м’якенький ранок

ми загострились на вітрі

чекали потягу години дві

лінощі

але згадувалось в голові.

На Ромодані вогко й слизько

побіг купити газету й квитки

небо замутніло було таке облудне було так близько

гайдамаки на платформі

з рушницями жупаносвитки

в чудернацькій уніформі.

В зустрічнім потязі зустрів давнього знайомого

він має шлях через Азію до гір

і заток мною нещодавно кинутих

мені хочеться

сісти у вагон

в протилежний

бік полинути

до чужих далеких рідних милих берегів.

Але ми стиснули руки

і я в Кибинці.

XII. 1917. Кибинці