Монстри під нашим ліжком

монстри під нашим ліжком,

вирлоокі й сивобороді,

з кігтями, що різьблять по дереву

безформні карлючки.

щоразу, коли заглядаю у найстрашніший зі своїх жахів,

бачу там нове від монстрів послання.

а їх не бачу.

де вони, питаю в ночі, а та мовчить, загадково мружачись.

де вони, питаю в ранку, а він жене мене з ліжка у безвість.

щоразу, коли я лягаю спати, тулюся до тебе ближче,

та чекаю на монстрів, що в нас під ліжком,

та засинаю під їхнє шкряботіння,

та просинаюсь із дивним бажанням

прочитати нове послання.