Монстри з-під ліжка

Скінчиться колись найтемніша ніч?

Чи буде колись світанок?

Монстри з-під ліжка розтоплюють піч

І ходять палити на ґанок.

Той що із шафи все дудлить чай,

Зжер шоколадні цукерки,

Це його фішка така, зазвичай,

Та й в усієї сімейки...

Вже хазяйнують по всіх кутках,

А в мене лиш ковдри острів...

Кажуть, що монстри породжують страх,

Чи страх породжує монстрів?

Бачиш малого? Від нього нездужають,

Великий — усіх кляне...

Думаєш, я їх вигадую, друже?

Та ні... Це вони — мене...